листопадъ

staroslověnština

etymologie

Z praslov. *listopadъ; rod mužský; o-kmenová deklinace.

Srov. čes. listopad; stpol. listopad – "listopad, říjen"; pol. listopad – "listopad"; strus. листопадъ – "říjen"; ukr., листопа́д – "listopad"; běl. листапа́д – "listopad"; bulh. arch. листопа́т – "říjen"; mak. листопад – "říjen"; srbochorv. lȉstopād – "říjen"; slovin. arch. listopàd – "listopad, říjen".

podstatné jméno

• rod mužský
• o-kmenová deklinace

skloňování

Substantivum	singulár	duál	plurál
nominativ	листопадъ	листопада	листопади
genitiv	листопада	листопадѹ	листопадъ
dativ	листопадѹ	листопадома	листопадомъ
akuzativ	листопадъ	листопада	листопадъі
vokativ	листопадє	листопада	листопади
lokál	листопадѣ	листопадѹ	листопадѣхъ
instrumentál	листопадомь	листопадома	листопадъі

význam

1. říjen
   • мѣсѧць октѧбръ рєкомъіи листопадъ – Měsíc říjen zvaný "listopad". [En 38a 16]

srovnej

1. октобр̑ь